Деркач и Мисик. Как приспособленцы уничтожают Украину
Долгая память, хуже чем сифилис, особенно в узком кругу”, как поет БГ. Но у нас памяти вообще нет. Не сомневаюсь, что подлянка насчет отсрочки электронного декларирования для Деркача и Мисика пройдет совершенно безнаказанно. Также как все их предыдущие художества. Вроде голосования за “диктаторские законы”. Семейство Андрея Деркача во главе с папой, бывшим главой СБУ времен Кучмы и Гонгадзе — уже давно проживают в США на собственной престижной вилле. И вся работа Деркача сейчас — это перекачивание украденных в Украине денег в Штаты. И ему, естественно, в первую очередь декларирование не выгодно. Так же, как и сближение с ЕС. Мисик, если забыли, прославился в свое время золотым батоном, который подарил от своих “Кулиничей” Януковичу. Ну, естественно, оба голосовали за диктаторские законы. И преспокойно продолжают сейчас воровать в Украине. И откровенно работать против Украины. И это касается не только отсрочки электронного декларирования
Сейчас эта компания ведет активную работу по уничтожению Сумской области в рамках децентрализации. Хотят оторвать ее часть и влить в новое образование под названием “Слобожанщина”. Деркач, как давний депутат от Сумщины как вел там пророссийскую агитацию, так ее ведет и сейчас. В идеале — создание в приграничных с Россией областях Сумщины и Харьковщины особого района с откровенно сепарским настроением. И все это — открыто, безнаказанно, нагло. Плохо, когда памяти совсем нет. Плохо кончается.
Увы, к сожалению, не для наших фигурантов. Вполне вероятно, что на неминуемых осенних парламентских выборах Деркач и Мысик покинут ряды «Воли народа» в силу ослабления семейства Литвина и смерти Еремеева. И, совершенно органично вольются в БПП. Увы, Петр Алексеевич всеяден в политическом смысле, а Деркач и Мисик – абсолютно беспринципны. Стоит вспомнить, как резво крестник Кучмы Андрей Леонидович в 2005 году нацепил оранжевую леточку и вскочил на трибуну поближе к Ющенко. Тоже самое будет и сейчас. Уже все подзабыли, что Деркач и Мисик радостно голосовали за «диктаторские» законы 16 января, нетерпеливо ожидая, когда же «Беркут» прикончит «майданутых». И – ничего, забылось. Хотя, фактически, на руках всех нардепов, голосовавших за «диктаторские» законы – кровь и смерти. Но Петру Алексеевичу Деркач выгоден, как ситуативный союзник в борьбе с Коломойским, да и 20 голосов «народовольцев» весьма пригодятся в грядущем процессе изнасилования украинской Конституции. А там, глядишь, в награду за верность Петр Алексеевич разрешит вернуться к разграблению атомной энергетики. К примеру, коллега Деркача и Мисика – дымерский бандит Москаленко, в экстазе двумя руками голосовавший за диктаторские законы уже давно пристроился в БПП. Мерзко все это, но объяснимо.
Объяснимо и то, что Деркач и Мисик и в этот раз попали в парламент. И дело не в том, что Деркач многие годы является «смотрящим» Сумщины. Дело в том, что им куплена вся местная власть, от силовиков до губернатора. И поэтому, если система не изменится, Деркач и в следующий раз изберется от Сумщины. Достаточно вспомнить безобразную травлю, организованную Деркачем против Мишеля Терещенко.
«Сьогодні у гетьманській столиці Глухові, який протягом всієї передвиборчої кампанії залишався найбільш напруженою точкою на електоральній мапі України, як і по всій країні за виключенням окупованих територій розпочалися вибори.
Як відомо, головними конкурентами на посаду глухівського міського голови є Мішель Терещенко – нащадок українського аристократичного роду промисловців-меценатів та Юрій Бурлака – діючий мер, колишній регіонал, наближений до «смотрящего» Сумщини Андрія Деркача. Використання адмінресурсу, чорного піару та брудних технологій, застосованих проти Терещенка, стали символом цієї боротьби. Останній штрих – несподівана зміна «Радикальною партією» та «Батьківщиною» своїх представників у міській виборчій комісії. У Штабі Мішеля Терещенка це назвали зрадою та продажністю Андрію Деркачу. А в цілому через ситуацію у місті та систематичні грубі порушення Комітет виборців України позначив Глухів як «гарячу точку».
До слова, як поділилися на одній із дільничних виборчих комісій, вперше на їх пам’яті на вибори у Глухові звернули увагу представники ОБСЄ, які напередодні перевіряли дільницю, дивилися на кабінки та умови голосування.
З самого ранку 25 жовтня ситуація в місті візуально є спокійною. Спостерігачі та члени комісії відзначають достатньо високу для цього часу явку серед усіх вікових категорій населення. Як поділився один із членів ДВК, це, на його думку, пов’язано із тим, що нарешті в місті з’явилася справжня альтернатива. «В мери вперше йде нащадок історичної для міста і України сім’ї, яка побудувала майже всі історичні будівлі Глухова. Він же єдиний в місті за 24 роки створював робочі місця. Тож фактично люди йтимуть і голосуватимуть за себе», — поділився він.
«Ми йдемо на вибори, щоб ніхто не «проголосував» замість нас, бо впевнені, що й таке може бути, — коментує глухівська сім’я – пані Тетяна, пан Євген та їх син Роман, які разом прийшли голосувати на виборах. - Ми патріоти свого міста та держави, тому по максимуму використовуємо своє право на вибір. До того ж, хотілося б щоб кожна сім’я, як і ми, прийшла проголосувати та зробила свій вклад у зміни в Україні та Глухові. На нашу думку, не йти голосувати не можна. Завдяки сьогоднішнім подіям у нашій країні «вічних виборів» щось нарешті має змінитися – поставити в цьому процесі крапку, або започаткувати щось нове».
Незважаючи на видимий спокій у Глухові, вже починає з’являтися інформація про «хороводи» на дільницях, а представники демократичних сил готуються до провокацій та найбільших порушень після обіду – коли провладні конкуренти придивляться до умов виборів. «Ми слідкуємо не тільки за волевиявленням громадян, але і за членами комісій, які підтримують діючу владу, бо тут навіть представники «Солідарності» та «Опозиційного блоку» сидять поряд, — коментує кандидат в депутати до місцевої ради від «Об’єднання «Самопоміч» Дмитро Белінський, який слідкує за виборами на ДВК №590747. - На даний момент поки не було нічого помічено. Але ми готуємося до порушень в момент голосування, підрахунку голосів та складання протоколів. Тож поки ми слідкуємо за громадянами, щоб вони голосували за своїми паспортами, щоб не допустити «хороводів» та вкидань». Проте слідкують не лише вони. Особливістю виборів у Глухові є й те, що на округах є по два «журналісти» місцевої газети «Неделя», яку пов’язують із Андрієм Деркачем. Вони достатньо напористо знімають все, що відбувається на виборах на 1-2 камери, на яких є позначки ТРК «ЕРА», яку теж пов’язують із депутатом-олігархом.»
«Глухів дійсно кримінальне місто підконтрольне смотрящему Деркачу Андрюші. Після того, як він став нардепом від 159 виборчого округу (м.Глухів) він систематично розкрадав те що було зроблено віками, в тому числі і Терещенками. Він за допомогою колишньої голови Глухівської райдержадміністрації Лисенко Ольги Петрівни знищив Шалигинський цукровий завод, і здав його на металобрухт — даже фашисти цього не зробили. За це Ольга Петрівна отримала орден Княгині Ольги. Він відкрив на пунктах пропуску Бачівськ та Катеринівка магазини ДЮТІ ФРІ, і призначив директором цих магазинів дружину начальника Глухівської митниці Вискуб Ольгу. Товари з цих магазинів, в основному “горілка” продаються місцевим жителям, бо вона значно дешевша бо без мита. Він контролює через довірених йому митників контрабандні потоки. Колишній мер Глухова Бурлака, також працював раніше митником, і в нього і сьогодні на митниці працюють його корєша: Нікіті, Курок, Горобко, Павловець, Голуб та інші, які “заробляють” Деркачу незаконні кошти».
Та же ситуация и с Мисиком. В парламенте этого персонажа зовут «батоном» или «ветеринаром». Ветеринаром Мисик работал до того, как ушел в бизнес. Хлебный. Довольно успешно Мисик уничтожил на Харьковщине все частные хлебопекарни, став областным монополистом. В один прекрасный момент Мисик в приступе жадности резко поднял цены на хлеб, что естественно, вызвало волнения. В результате Мисику не помогло и членство в Партии Регионов. Говорят, что "наказывал" его лично Кернес.
Самый «скандальный» период для Владимира Мисика выпал на годы, когда Харьковской областью руководил Арсен Аваков.
Так, в 2007 году Мисик «встрял» в серьезный земельный конфликт. Камнем преткновения послужил участок в пгт. Кулиничи Харьковского района области – там, где располагается хлебокомбинат. Депутата обвиняли в том, что он незаконно огородил забором землю вокруг хлебокомбината, захватив при этом участок дороги, ведущей к жилмассиву, местной поликлинике и детскому саду. При этом Мисик обвинения отрицал, утверждая, что у предприятия есть все необходимые документы.
Местные жители начали активную кампанию против владельца хлебозавода, в чем их тотчас публично поддержал губернатор. Затем конфликт получил весьма эмоциональное продолжение. Мисик вдруг заявил, что раз уж у него забрали землю, то все заводы, которые принадлежат хлебокомбинату «Кулиничи», остановят производство. Если и после этого руководство области не объяснит причины своих действий, он объявит голодовку – при участии еще 200 сотрудников предприятия. Причем депутат подчеркивал, что объявить голодовку его попросил коллектив.
Впрочем, до крайних мер дело не дошло. Очень скоро Владимир Юрьевич заявил, что ему очень хочется поставить точку в конфликте вокруг завода, поскольку, несмотря на все конфликты с властями, «вопрос был урегулирован».
Приблизительно в то же время на Мисика снова «наехали» — причем как политические оппоненты, так и сторонники. Бизнесмена обвинили в том, что он резко поднял цены на продукцию своего хлебозавода. Причем ополчились на него не только «нашеукраинцы» и коммунисты, но и соратники из ПР. Мисик же объяснил, что стоимость «социальных» сортов осталась прежними, и дал торжественное обещание не повышать цены до Нового года.
Еще один, более серьезный скандал разразился в июне 2010 года. Тогда Мисика обвинили в организации дебоша в поселковом кафе: частный предприниматель Станислав Рыжиков написал заявление в милицию, утверждая, что Мисик натравил на него охрану из 20 человек и силой вывез с летней площадки кафе все имущество на сумму около 180 тыс. грн.
Рыжикову отказали в возбуждении уголовного дела, так как милиция посчитала, что состава преступления нет. Дело передали в прокуратуру – проверить, законным ли был отказ. Тогда же неожиданно всплыла информация о том, что Владимир Юрьевич и тогдашний прокурор области Василий Синчук – кумовья. Однако Синчук поспешил заявить, что дружеские связи не повлияют на признание вины Мисика, если она будет доказана.
Сейчас Мисик при содействии Деркача благополучно приканчивает конкурентов в Сумской области. И оба пытаются протолкнуть проект «Слобожанщина», в результате которого Сумская область будет фактически расчленена и уничтожена. Что примечательно, в «Слобожанщину» войдут прежде всего приграничные с Россией районы, в которых Москва давно и активно ведет антиукраинскую агитацию. В том числе и при помощи своих агентов влияния, вроде выпускника Высшей школы КГБ им. Дзержинского – Андрея Деркача. А в свете возможной реализации медведчуковского проекта о референдумах – не удивлюсь, если однажды «Слобожанщина» проведет референдут на предмет присоединения к России. Нынешняя политика всеядности Порошенко ведет к тому, что для расчленения Украины не понадобятся даже «зеленые человечки».
В свете недавней второй годовщины принятия «диктаторских» законов, хотелось бы вспомнить поименно всех радостно голосовавших за нашу смерть депутатов. Но вряд ли это что-то изменит. Слова, к сожалению, тут уже не помогут.
Сергей НИКОНОВ, «ОРД»
Сейчас эта компания ведет активную работу по уничтожению Сумской области в рамках децентрализации. Хотят оторвать ее часть и влить в новое образование под названием “Слобожанщина”. Деркач, как давний депутат от Сумщины как вел там пророссийскую агитацию, так ее ведет и сейчас. В идеале — создание в приграничных с Россией областях Сумщины и Харьковщины особого района с откровенно сепарским настроением. И все это — открыто, безнаказанно, нагло. Плохо, когда памяти совсем нет. Плохо кончается.
Увы, к сожалению, не для наших фигурантов. Вполне вероятно, что на неминуемых осенних парламентских выборах Деркач и Мысик покинут ряды «Воли народа» в силу ослабления семейства Литвина и смерти Еремеева. И, совершенно органично вольются в БПП. Увы, Петр Алексеевич всеяден в политическом смысле, а Деркач и Мисик – абсолютно беспринципны. Стоит вспомнить, как резво крестник Кучмы Андрей Леонидович в 2005 году нацепил оранжевую леточку и вскочил на трибуну поближе к Ющенко. Тоже самое будет и сейчас. Уже все подзабыли, что Деркач и Мисик радостно голосовали за «диктаторские» законы 16 января, нетерпеливо ожидая, когда же «Беркут» прикончит «майданутых». И – ничего, забылось. Хотя, фактически, на руках всех нардепов, голосовавших за «диктаторские» законы – кровь и смерти. Но Петру Алексеевичу Деркач выгоден, как ситуативный союзник в борьбе с Коломойским, да и 20 голосов «народовольцев» весьма пригодятся в грядущем процессе изнасилования украинской Конституции. А там, глядишь, в награду за верность Петр Алексеевич разрешит вернуться к разграблению атомной энергетики. К примеру, коллега Деркача и Мисика – дымерский бандит Москаленко, в экстазе двумя руками голосовавший за диктаторские законы уже давно пристроился в БПП. Мерзко все это, но объяснимо.
Объяснимо и то, что Деркач и Мисик и в этот раз попали в парламент. И дело не в том, что Деркач многие годы является «смотрящим» Сумщины. Дело в том, что им куплена вся местная власть, от силовиков до губернатора. И поэтому, если система не изменится, Деркач и в следующий раз изберется от Сумщины. Достаточно вспомнить безобразную травлю, организованную Деркачем против Мишеля Терещенко.
«Сьогодні у гетьманській столиці Глухові, який протягом всієї передвиборчої кампанії залишався найбільш напруженою точкою на електоральній мапі України, як і по всій країні за виключенням окупованих територій розпочалися вибори.
Як відомо, головними конкурентами на посаду глухівського міського голови є Мішель Терещенко – нащадок українського аристократичного роду промисловців-меценатів та Юрій Бурлака – діючий мер, колишній регіонал, наближений до «смотрящего» Сумщини Андрія Деркача. Використання адмінресурсу, чорного піару та брудних технологій, застосованих проти Терещенка, стали символом цієї боротьби. Останній штрих – несподівана зміна «Радикальною партією» та «Батьківщиною» своїх представників у міській виборчій комісії. У Штабі Мішеля Терещенка це назвали зрадою та продажністю Андрію Деркачу. А в цілому через ситуацію у місті та систематичні грубі порушення Комітет виборців України позначив Глухів як «гарячу точку».
До слова, як поділилися на одній із дільничних виборчих комісій, вперше на їх пам’яті на вибори у Глухові звернули увагу представники ОБСЄ, які напередодні перевіряли дільницю, дивилися на кабінки та умови голосування.
З самого ранку 25 жовтня ситуація в місті візуально є спокійною. Спостерігачі та члени комісії відзначають достатньо високу для цього часу явку серед усіх вікових категорій населення. Як поділився один із членів ДВК, це, на його думку, пов’язано із тим, що нарешті в місті з’явилася справжня альтернатива. «В мери вперше йде нащадок історичної для міста і України сім’ї, яка побудувала майже всі історичні будівлі Глухова. Він же єдиний в місті за 24 роки створював робочі місця. Тож фактично люди йтимуть і голосуватимуть за себе», — поділився він.
«Ми йдемо на вибори, щоб ніхто не «проголосував» замість нас, бо впевнені, що й таке може бути, — коментує глухівська сім’я – пані Тетяна, пан Євген та їх син Роман, які разом прийшли голосувати на виборах. - Ми патріоти свого міста та держави, тому по максимуму використовуємо своє право на вибір. До того ж, хотілося б щоб кожна сім’я, як і ми, прийшла проголосувати та зробила свій вклад у зміни в Україні та Глухові. На нашу думку, не йти голосувати не можна. Завдяки сьогоднішнім подіям у нашій країні «вічних виборів» щось нарешті має змінитися – поставити в цьому процесі крапку, або започаткувати щось нове».
Незважаючи на видимий спокій у Глухові, вже починає з’являтися інформація про «хороводи» на дільницях, а представники демократичних сил готуються до провокацій та найбільших порушень після обіду – коли провладні конкуренти придивляться до умов виборів. «Ми слідкуємо не тільки за волевиявленням громадян, але і за членами комісій, які підтримують діючу владу, бо тут навіть представники «Солідарності» та «Опозиційного блоку» сидять поряд, — коментує кандидат в депутати до місцевої ради від «Об’єднання «Самопоміч» Дмитро Белінський, який слідкує за виборами на ДВК №590747. - На даний момент поки не було нічого помічено. Але ми готуємося до порушень в момент голосування, підрахунку голосів та складання протоколів. Тож поки ми слідкуємо за громадянами, щоб вони голосували за своїми паспортами, щоб не допустити «хороводів» та вкидань». Проте слідкують не лише вони. Особливістю виборів у Глухові є й те, що на округах є по два «журналісти» місцевої газети «Неделя», яку пов’язують із Андрієм Деркачем. Вони достатньо напористо знімають все, що відбувається на виборах на 1-2 камери, на яких є позначки ТРК «ЕРА», яку теж пов’язують із депутатом-олігархом.»
«Глухів дійсно кримінальне місто підконтрольне смотрящему Деркачу Андрюші. Після того, як він став нардепом від 159 виборчого округу (м.Глухів) він систематично розкрадав те що було зроблено віками, в тому числі і Терещенками. Він за допомогою колишньої голови Глухівської райдержадміністрації Лисенко Ольги Петрівни знищив Шалигинський цукровий завод, і здав його на металобрухт — даже фашисти цього не зробили. За це Ольга Петрівна отримала орден Княгині Ольги. Він відкрив на пунктах пропуску Бачівськ та Катеринівка магазини ДЮТІ ФРІ, і призначив директором цих магазинів дружину начальника Глухівської митниці Вискуб Ольгу. Товари з цих магазинів, в основному “горілка” продаються місцевим жителям, бо вона значно дешевша бо без мита. Він контролює через довірених йому митників контрабандні потоки. Колишній мер Глухова Бурлака, також працював раніше митником, і в нього і сьогодні на митниці працюють його корєша: Нікіті, Курок, Горобко, Павловець, Голуб та інші, які “заробляють” Деркачу незаконні кошти».
Та же ситуация и с Мисиком. В парламенте этого персонажа зовут «батоном» или «ветеринаром». Ветеринаром Мисик работал до того, как ушел в бизнес. Хлебный. Довольно успешно Мисик уничтожил на Харьковщине все частные хлебопекарни, став областным монополистом. В один прекрасный момент Мисик в приступе жадности резко поднял цены на хлеб, что естественно, вызвало волнения. В результате Мисику не помогло и членство в Партии Регионов. Говорят, что "наказывал" его лично Кернес.
Самый «скандальный» период для Владимира Мисика выпал на годы, когда Харьковской областью руководил Арсен Аваков.
Так, в 2007 году Мисик «встрял» в серьезный земельный конфликт. Камнем преткновения послужил участок в пгт. Кулиничи Харьковского района области – там, где располагается хлебокомбинат. Депутата обвиняли в том, что он незаконно огородил забором землю вокруг хлебокомбината, захватив при этом участок дороги, ведущей к жилмассиву, местной поликлинике и детскому саду. При этом Мисик обвинения отрицал, утверждая, что у предприятия есть все необходимые документы.
Местные жители начали активную кампанию против владельца хлебозавода, в чем их тотчас публично поддержал губернатор. Затем конфликт получил весьма эмоциональное продолжение. Мисик вдруг заявил, что раз уж у него забрали землю, то все заводы, которые принадлежат хлебокомбинату «Кулиничи», остановят производство. Если и после этого руководство области не объяснит причины своих действий, он объявит голодовку – при участии еще 200 сотрудников предприятия. Причем депутат подчеркивал, что объявить голодовку его попросил коллектив.
Впрочем, до крайних мер дело не дошло. Очень скоро Владимир Юрьевич заявил, что ему очень хочется поставить точку в конфликте вокруг завода, поскольку, несмотря на все конфликты с властями, «вопрос был урегулирован».
Приблизительно в то же время на Мисика снова «наехали» — причем как политические оппоненты, так и сторонники. Бизнесмена обвинили в том, что он резко поднял цены на продукцию своего хлебозавода. Причем ополчились на него не только «нашеукраинцы» и коммунисты, но и соратники из ПР. Мисик же объяснил, что стоимость «социальных» сортов осталась прежними, и дал торжественное обещание не повышать цены до Нового года.
Еще один, более серьезный скандал разразился в июне 2010 года. Тогда Мисика обвинили в организации дебоша в поселковом кафе: частный предприниматель Станислав Рыжиков написал заявление в милицию, утверждая, что Мисик натравил на него охрану из 20 человек и силой вывез с летней площадки кафе все имущество на сумму около 180 тыс. грн.
Рыжикову отказали в возбуждении уголовного дела, так как милиция посчитала, что состава преступления нет. Дело передали в прокуратуру – проверить, законным ли был отказ. Тогда же неожиданно всплыла информация о том, что Владимир Юрьевич и тогдашний прокурор области Василий Синчук – кумовья. Однако Синчук поспешил заявить, что дружеские связи не повлияют на признание вины Мисика, если она будет доказана.
Сейчас Мисик при содействии Деркача благополучно приканчивает конкурентов в Сумской области. И оба пытаются протолкнуть проект «Слобожанщина», в результате которого Сумская область будет фактически расчленена и уничтожена. Что примечательно, в «Слобожанщину» войдут прежде всего приграничные с Россией районы, в которых Москва давно и активно ведет антиукраинскую агитацию. В том числе и при помощи своих агентов влияния, вроде выпускника Высшей школы КГБ им. Дзержинского – Андрея Деркача. А в свете возможной реализации медведчуковского проекта о референдумах – не удивлюсь, если однажды «Слобожанщина» проведет референдут на предмет присоединения к России. Нынешняя политика всеядности Порошенко ведет к тому, что для расчленения Украины не понадобятся даже «зеленые человечки».
В свете недавней второй годовщины принятия «диктаторских» законов, хотелось бы вспомнить поименно всех радостно голосовавших за нашу смерть депутатов. Но вряд ли это что-то изменит. Слова, к сожалению, тут уже не помогут.
Сергей НИКОНОВ, «ОРД»
